ТЕХНОЛОГІЇ

Щодня сотні наших співвітчизників вирушають на роботу за кордон.
Камерафони – смартфони з потужною камерою. Однак для того, щоб конкурувати на сучасному ринку, треба пропонувати продукцiю, яка за своїми характеристиками переважає прилади iнших фiрм.

Через півтора місяця регулярних тренувань 63-річна пенсіонерка вперше сіла на шпагат

09.12.2017 08:09
Через півтора місяця регулярних тренувань 63-річна пенсіонерка вперше сіла на шпагат

...У світлій просторій залі для спортивного танцю багато пенсіонерів. Вони прийшли сюди освоювати гімнастичні вправи. Жодних вікових обмежень. В очах – молодечий запал та азарт.

Особливо старається Ніна Маковенко – з дивовижною легкістю тягне ногу вгору чи сідає на шпагат. Не віриться, що цій жінці вже за 60 і що вона ніколи не займалася гімнастикою, пише газета Експрес. Життєрадісна, енергійна, усміхнена.

“Ой, та я ніби заново на світ народилася, -- жартує. – Уявляєте, у 63 роки вперше в житті сіла на шпагат! Якби мені хтось сказав про таке раніше, не повірила б. Зазвичай вважають, що на пенсії життя стрімко котиться по похилій поверхні униз. Мовляв, ніяких позитивних емоцій, лише буденні клопоти, хвороби та нудьга. Можливо, і на мене чекала б така доля. Та я вирішила інакше: не можна здаватись, треба жити активно і насолоджуватись кожним наступним днем. Незалежно від віку. Тому й ходжу сюди – на тренування. Тричі на тиждень”.

Співрозмовниця зізнається, що для неї спортивні танці та гімнастика – це і здоров’я, і чудовий настрій, і натхнення для нових перемог. Ще донедавна про цю секцію пенсіонерка нічого не знала. Тепер охоче розровідає усім і запрошує.

“Чудові умови, уважний тренер, який розуміє, що треба для такої категорії людей, як ми, -- пояснює. -- Під наглядом працюємо над собою та своїми можливостями, а ще спілкуємося, жартуємо, навчаємося. І за таке задоволення не платимо жодної копійки. Власне, я не сама прийшла до зали. Мене привела донька. Сказала, що годі сидіти в хаті. Треба дбати про власне здоров’я і настрій. Тоді й життя буде приємнішим та світлішим. Погодилась я, по правдi, не відразу. Було і соромно, і лячно: а що скажуть люди? У такому віці -- й на гімнаcтику? Одне слово, комплексувала. Після перших тренувань все тіло боліло ніби побили палицями. Хотіла полишити заняття, думала, то не для мене. Дивлюся, а в нашій групі з’явився 76-річний дідусь В'ячеслав Тютюненко. Він сумлінно виконує всі вправи, старається, робить розтяжки і ні на що не нарікає”.

Ніна Маковенко ні секунди не сидить на місці – постійно в русі. Звiдкiля й сила береться в уже лiтньої жiнки! Власне, тут, у спортивній залі, всі пенсіонери якісь особливі – неначе заряджені позитивною енергією. Вони забули про свій вік, ніколи не бідкаються і не кажуть “не можу”. Натомість веселі та щасливі. “У такому гурті немає часу та місця для нудьги”, -- жартують. Заняття для пенсіонерів веде Світлана Доброханська, власниця студії спортивного танцю. Вона давно мріяла про таку групу. Чому?

“Хотілося показати і довести на прикладі, що термін “люди похилого віку” умовний, -- пояснює. -- Подивіться на моїх вихованців: скільки азарту, бажання і наполегливості! Та вони здатнi дати фору молодим! Фізична активність людини та її психологічний стан залежить не від віку, а від лінощів. Той, хто махнув на себе рукою, змирився iз проблемами чи здався, і в 30-рiчному віці може бути немічним. А мої бабусі та дідусі, яким за 60 та 70, радіють своїм перемогам як малі діти і насолоджуються життям. Регулярні тренування для кожного з них -- це дієвий засіб підтримувати себе у життєвому тонусі. Тож кожен обирає для себе свій шлях”.    

Володимир ІСАЄВ 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter