ТЕХНОЛОГІЇ

Щодня сотні наших співвітчизників вирушають на роботу за кордон.
Камерафони – смартфони з потужною камерою. Однак для того, щоб конкурувати на сучасному ринку, треба пропонувати продукцiю, яка за своїми характеристиками переважає прилади iнших фiрм.

Переяславська рада: чому насправді Богдан Хмельницький уклав угоду з Московією

09.01.2018 19:00
Переяславська рада: чому насправді Богдан Хмельницький уклав угоду з Московією

8 січня 1654 року відбулася Переяславська рада, на якій Богдан Хмельницький легітимізував майбутній союз із московським царем. Нині багато українців нарікають: продав нашу державу, після цього вона на багато років потрапила під вплив імперії. Чи справедливі такі звинувачення?

"Переяславська рада почалася з дискусії та переговорів. Далі відбувалося голосування -- козацтво підтримало союз із Московією, -- розповідає газеті "Експрес" історик Іван Сварник. -- Таке рішення козаки прийняли під впливом Богдана
Хмельницького. Гетьман вбачав у цьому союзі вихід із критичної ситуації, у якій опинилася Україна".

-- Що ви маєте на увазі?

-- Тодішня війна зайшла у глухий кут: ні Річ Посполита, ні козаки не могли здобути перевагу. Тож гетьман вирішив переламати цю рівновагу й схилити царя на свій бік.

Узагалі Хмельницький шукав союзу з усіма країнами-сусідами: Трансильванією, Молдовою, Османською імперією, шведами, кримським ханом... Угода з Московією була одним із численних договорів, які гетьман укладав з
європейськими державами. Ще з 1648 року він відсилав послів у Москву. Проте там, у царя, завжди поводилися непевно, ніколи не давали однозначної відповіді. Адже Росія не хотіла вступати у військовий конфлікт з Річчю Посполитою. Та, зрештою, угоду з козаками було підписано.

-- Про що йшлося в угоді?

-- Одразу зазначу, що в Переяславі не було підписано жодних документів -- там відбулися лише усні переговори. Той договір, який ми називаємо Переяславським, має назву "Березневі статті". І був підписаний постфактум, у березні 1654 року, вже у Москві.

Отож, Москва брала Україну під свій протекторат, надавала їй політичну й збройну допомогу у війні з Річчю Посполитою. Натомість Хмельницький визнав царя своїм протектором і перейшов з-під влади польського короля до
російського царя.

Усі елементи державності Україна за собою зберігала. Проте у великих містах запроводжували царські адміністрації і розміщували військові гарнізони. Україні заборонялося проводити переговори з країнами, які були ворогами Московії.

-- Як ставилися до союзу з Московією козаки?

-- Взагалі, не всі полки взяли участь у цій раді. Православне українське духовенство, Полтавський, Уманський та Брацлавський полки, деякі соратники Хмельницького, зокрема Іван Богун та Іван Сірко, відмовилися присягати на
вірність цареві. Проте гетьман зазвичай не покладався на думку мас, хоча і намагався її враховувати.

Ще один цікавий нюанс -- присяга була односторонньою, лише з боку козаків. Хмельницький був добрим дипломатом та політиком і розумів, наскільки московити ненадійні союзники. Тому його особливо не насторожило, що посол царя Бутурлін відмовився складати взаємну присягу на пошанування цього договору -- сказав, що "цар холопам не може присягати".

-- Але одразу ж після Переяславської ради московський цар розпочав таємні переговори з Річчю Посполитою...

-- Так. Вони завершилися сепаратною угодою проти України, це був квітень 1656 року. Віленське перемир’я фактично було поділом українських земель між Московією та Річчю Посполитою по Дніпру -- розколом, на Право- та Лівобережну Україну.

-- І як на це відреагував Хмельницький?

-- Є свідчення очевидців, що коли Хмельницький почув цю звістку, то поводився як шалений -- тупотів ногами, кричав і сказав: "Оце ж нам, браття, ліпше хоч і під бусурманського царя піти, аби врятувати Україну". Тому він розірвав союз із Московією і намагався порозумітися з Османською імперією.

Подальші історичні події стали фатальними для України через раптову смерть Хмельницького. В останні роки свого життя він проводив антимосковську політику. І якби далі був при владі, то денонсував би всі угоди з Московією. У його планах була коаліція з Османською імперією проти Речі Посполитої та Москви.

А наступники не продовжили його політичний курс. Син Юрій виявився нездатним керувати державою, був боязким, несміливим, не здібним до військового ремесла. Тож на Чорній раді 1657 року було обрано гетьманом Івана Виговського. А після нього, через втручання Московії, країна розкололась і з часом остаточно втратила незалежність.

Наталія КІНДРАТІВ, газета "Експрес"

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

n

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter