ТЕХНОЛОГІЇ

Власники інтернет-провайдерів кажуть, що Facebook тепер “літатиме” - швидкість збільшиться мало не в 100 разів!
Що може бути краще, нiж довгоочiкуваний смартфон у подарунок на 14 лютого?

Бандеризація Польщі: відомий історик стверджує - ОУН і УПА популярніші в сусідній країні, ніж у нас

13.02.2018 23:57
Бандеризація Польщі: відомий історик стверджує - ОУН і УПА популярніші в сусідній країні, ніж у нас

Попри протести України, Ізраїлю та США, президент Польщі Анджей Дуда таки підписав скандальний закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів". І підкреслив: закон дуже важливий для поляків, адже пов'язаний з історичною пам'яттю народу.

"Антибандерівський" закон викликав широку підтримку в Польщі. "У випадку спроб створення культу Бандери, Шухевича, ОУН чи УПА мають бути очевидні, суворі й невідворотні санкції", -- заявляла днями депутатка сейму Малгожата Зверцан. "Я чітко сказав панові президенту Порошенку, що з Бандерою вони в Європу не увійдуть", -- наголошував ще торік Ярослав Качинський, голова партії "Право і справедливість", що контролює обидві палати Сейму. Схожих заяв -- чимало.

Однак видається, загрозливий "культ Бандери" в Україні існує тільки в запаленій уяві польських політиків, каже історик Олександр Зінченко. Натомість інтерес поляків до цієї персони справді неабиякий. Ось цікава статистика. За даними сервісу аналітики Google AdWords, із території України інформацію зі словом "Бандера" шукають в інтернеті від 1 тисячі до 10 тисяч осіб на місяць, натомість із території Польщі -- від 10 тисяч до 100 тисяч!                           

-- Слухаючи польські істерики на тему глорифікації ОУН, я вирішив якось цей процес виміряти, -- пояснює газеті Експрес історик Олександр Зінченко. -- Адже якщо держава реалізовує масштабну політику в певній сфері, це завжди можна заміряти в певних кількісних показниках. Наприклад, має зростати кількість пам’ятників, публікацій, присвячених цій людині, і так далі. Тому я проаналізував наповнення сайтів Президента України, Верховної Ради, Українського інституту національної пам’яті на предмет згадок про ОУН, УПА чи Степана Бандеру в офіційних документах і повідомленнях.

З’ясувалося, що у 2014 -- 2017 роках публікації Українського інституту національної пам’яті щодо діяльності ОУН і УПА зайняли лише 4,9%, ця тематика була аж на п’ятому місці серед інших історичних. Лише 1% стосувався постаті Степана Бандери, при тому, що у перший післяреволюційний рік на сайті УІНП немає жодної такої публікації. Книжок про Бандеру, ОУН або УПА -- 0. Виставок про Бандеру, ОУН або УПА -- 1. І саме голову цієї інституції Володимира В’ятровича польські політики оголосили найбільшим бандеризатором України!

-- Укази Президента зі згадками Бандери впродовж дослідженого періоду -- нуль, -- каже історик Олександр Зінченко. -- Промови Президента зі згадкою Бандери -- 1. Постанови Верховної Ради щодо відзначення пам’ятних дат: щодо Бандери персонально -- 0, згадки дат, пов’язаних з ОУН або УПА, -- 3,5%. Пам’ятні монети Нацбанку України -- 0. Марки "Укрпошти", присвячені УПА, -- 1.

Установлено пам’ятників Бандері -- 0,02% кількості демонтованих пам’ятників комуністичному режиму, названо вулиць на честь Бандери -- 0,07% усіх, понад 51 тисячу, випадків перейменування у процесі декомунізації.

-- А наскільки прості українці зацікавлені "бандеризмом"?

-- Є інструмент Google Trends, що дає змогу простежити у відсоткових значеннях кількість пошукових запитів за тими чи іншими словами від інтернет-користувачів із різних країн.

Отже, у нас був єдиний потужний стрибок у кількості запитів на слово "Бандера" -- у березні 2014 року. Це був час найбільшого шалу російської пропаганди, що стверджувала: бандерівці захопили владу в країні. А далі українці стали вводити слова "Бандера" та "УПА" у вікно пошуку Google менше й менше.

Натомість із території Польщі кількість запитів за обома цими словами, як свідчать дані з Google Trends, у рази більша! І в останні місяці лише зростає.

-- Чому Бандера так цікавить поляків?

-- Українці ставляться до історії менш серйозно, ніж поляки. Одна лише ілюстрація: у Польщі виходить півтора десятка журналів про історію -- обсягом 70 сторінок і більше, майже кожна солідна газета випускає свій історичний додаток. І незрівнянно більше громадян у Польщі, ніж у нас, готові витрачати на них гроші.

Це, з одного боку, посилює їхній внутрішній стрижень нації, а з другого -- є проблемою. Бо суспільство, так палко зацікавлене історією, схильне сприймати її емоційно, під кутом певних національних міфів.

Якщо ви поспілкуєтеся з поляками про Другу світову війну, то з подивом дізнаєтеся, що все найважливіше відбувалося на території Польщі. І потерпіла в цій війні, звісно, найбільше їхня нація. Від правди це дуже далеко. Бо насправді найбільше жертв було серед китайців! У Європі ж за кількістю жертв на першому місці, безперечно, був СРСР, а в ньому -- росіяни й українці. Офіційна цифра втрат Польщі -- близько 5,3 мільйона осіб, із яких приблизно 3 мільйони -- жертви Голокосту, тобто євреї, а не поляки за національністю. В Україні, за різними методиками, дослідники налічують від 7,5 до 10 мільйонів загиблих, серед яких жертви Голокосту -- 1 -- 1,5 мільйона.

У Польщі відбувається плекання викривленого, полоноцентричного уявлення про Другу світову війну та й узагалі історію ХХ століття. І через цю "одноокість" поляки багато чого не добачають і не хочуть дізнаватися.

Андрій ГАНУС

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter