ТЕХНОЛОГІЇ

Камерафони – смартфони з потужною камерою. Однак для того, щоб конкурувати на сучасному ринку, треба пропонувати продукцiю, яка за своїми характеристиками переважає прилади iнших фiрм.
Історія із залученням величезних інвестицій для Харківського авіазаводу від американської компанії отримала несподіване продовження.

Провідні українські торговельні мережі підозрюють у масштабній діяльності в окупованому Криму

07.12.2017 11:15
Звісно, торговельні українські мережі відхрещуються, як можуть, від своєї прибуткової діяльності в Криму - адже податки вони сплачують у скарбницю окупанта, Росії. Отже, фінансують війну проти України. Хто ж у такому зізнається?
 
Однак розслідування, проведене експертом Асоціації рітейлерів України Миколою Маранчаком, свідчить про таке: деякі відомі українські торговельні мережі продовжують контролювати свій бізнес на півострові. Подробиці з’ясовуємо в розмові з експертом ринку Миколою Маранчаком.
 
- Як ви проводили дослідження?
 
- Я проаналізував діяльність всіх торговельних центрів через їхні сайти, а також заручився підтримкою знайомого в Криму - він витратив декілька днів на моніторинг та фотографування магазинів із явною чи злегка замаскованою належністю до українських брендів.
 
- І що ви зауважили?
 
-- Так от, навіть після чотирьох із половиною років окупації, в Криму не відбулося заміни українських торговельних мереж російськими. Нині кримчан забезпечують продукцією ті самі українські бренди або містечкові новоутвори, які зберігають стилістику попередніх українських брендів і, ймовірно, у якійсь формі належать їм.
 
- І які ж українські рітейлерські бренди продовжують завзято торгувати на півострові?
 
- Найбільш відкрита в цьому сенсі мережа супермаркетів Novus - одразу після окупації, у березні 2014 року, оголосила, що залишається там працювати. Так само супермаркети "Фуршет" - у Криму діють 16 магазинів, як і раніше. Перереєструвалися у Симферополі.
 
Кримські активи мережі гіпермаркетів Fozzy Group перереєстрували на російській території - у Краснодарі. Україномовний бренд супермаркетів "Сільпо" група з окупованого півострова прибрала, натомість зберегла гуртові гіпермаркети Fozzy Сash&Сarry.
 
Виявлено на території Криму заклади "Люксоптики" - однієї з найбільших українських мереж у своєму секторі, а також магазини Eva - однієї з чотирьох найбільших наших мереж торгівлі засобами гігієни. Ресторани японської їжі українського бренда "Муракамі" теж продовжують годувати місцевих кримчан і приїжджих росіян.
 
 
У лютому 2017 року про проблеми з активами на анексованій території публічно заявив український дизайнер Андре Тан. Він сказав: "Так, дійсно, до березня 2014 року наш товар був офіційно представлений в Криму. На цей момент ми не супроводжуємо продажі в цьому регіоні". Однак у соцмережах і на офіційному сайті симферопольського ТРЦ "Центрум" можна побачити новину від 27 травня 2017 року про відкриття нового магазину Andre Tan. 
 
- Оце так список!
 
- І це ще не кінець. Працює в Криму українська торговельна марка товарів для дітей "Bembi". У торговельних центрах Meganom, SeaMall і "Центрум" можна знайти магазини українського бренда спідньої білизни Anabel Arto, причому останній з них відкрився навесні цього року.
 
А наприкінці літа у соцмережі Facebook виник неабиякий скандал довкола бренда Comfy. Адже з’явилася інтернет-сторінка кримського Comfy, де повідомляли про відкриття нового магазину цієї мережі в симферопольському торговельному центрі Tair. У російському сегменті інтернету можна знайти і дані про ще одну подію, що відбулась на рік раніше. Опубліковано фото з красномовним підписом: "Открытие обновленного магазина Comfy  (03/04-09-2016)". Сама українська компанія всі звинувачення інтернет-користувачів, звичайно, спростовує, мовляв, "компанії невідомо, хто саме відкриває магазини в Криму з використанням найменування та бренду ТОВ "Комфі Трейд". 
 
Словом, начебто "іх там нєт", однак чомусь про позови до російського суду з цього приводу досі ніхто не чув, хоча це - велика компанія, і можливість відстоювати свою репутацію у суді, безперечно, має.
 
Магазини українських мереж на анексованому Росією півострові:
 
 
- А які торговельні мережі змінили назву, але продовжують викликати обгрунтовані підозри в контролюванні українськими власниками?
 
- Це магазини провідних українських рітейлерських мереж, які після російської анексії Криму не тільки перереєструвалися в органах держави-агресора, а й змінили назву, однак корпоративні кольори і фірмовий стиль українських брендів цілком зберегли. Притім українські рітейлери, частиною яких до перереєстрації і перейменування були ці кримські мережі, чомусь не судяться з нібито новими власниками.
 
Можу назвати три яскраві приклади. По-перше, мережа з понад 60 дискаунтерів "ПУД - Продукты у дома", що зберегла впізнаваний стиль "АТБ". Щойно з’явилося повідомлення російського "КоммерсантЪ" про те, що ця кримська мережа магазинів змінює власників. Росіяни пишуть, що досі керівництво мережею здійснював український рітейлер "АТБ-маркет" через чотири різні юрособи - "В-траст", "Реверс", "Ессо-Крим" і "Берковець", а тепер в обмін на півмільярда рублів (8,3 мільйона доларів) контроль над магазинами мережі на півострові отримає російська компанія "Агрокомплекс ім. Ткачова" (належить родині голови Мінсільгоспу Росії Олександру Ткачову). І це тоді, як у самому "АТБ" запевняли, що не працюють у Криму ще з 31 березня 2014 року...
 
По-друге, магазини "Чистый дом", яких, згідно із сайтом бренда, на території півострова не менше ніж 20. Там за стилем і оформленням легко впізнається український бренд "Космо". І, по-третє, гіпермаркет "Новацентр", у чиєму оформленні все, крім зміни декількох літер у назві, залишилося від українського "Епіцентру К".
 
- Чому українські рітейлерські мережі, які відкрито торгують у Криму, не несуть за це покарання?
 
- Обмеження на торгівлю з Кримом в Україні 16 грудня 2015 року запровадили постановою Кабміну №1035 "Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію", - коментує ситуацію експерт "Майдану закордонних справ", екс-кримчанин Юрій Смелянський. - Однак цей документ робив нереальним виїзд із власним майном на материкову Україну тих людей, які не хотіли жити під окупацією.
 
Через те громадські організації просили уряд поправити постанову, а не дочекавшись реакції, подали в суд. Як наслідок, рішеннями суду першої інстанції в березні цього року та апеляційного суду в червні перший пункт цієї постанови (який і встановлював обмеження на переміщення товарів) був скасований.
 
Відтоді ситуація зависла в уже звичній для України правовій невизначеності - з одного боку, фури з товаром через пункти пропуску на кримському перешийку наші прикордонники й далі не пропускають, а з іншого - нову, вдосконалену постанову про обмеження руху товарів уряд з червня так і не спромігся ухвалити. 
 
Тому тепер на постачання товарів у Крим обмежень де-юре нема, хоча це абсурдно і з юридичного погляду (територія ж окупована іншою державою), і з морального - перереєстровані в Росії підприємства платять податки у бюджет держави-агресора, з якого вона фінансує, зокрема, і війну проти України.
 
Андрій ГАНУС, газета Експрес

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

R

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter