Новини

11:37
Сподіватися на компенсацію через тривале припинення подачі електроенергії можна, але тільки за певних обставин
11:15
Астрообсерваторії світу повідомляють про активізацію процесів на Сонці, фіксують появу плям і корональні спалахи.

ЦІКАВО

Оля Полякова стане ведучою на відомому каналі.
Завжди корисна і смачна вечеря.
У своєму останньому голлівудському фільмі вона демонструє таку ж феноменальну фігуру, з якою дебютувала у "Стриптизі" у 1996 році.
Художник Анатолій Криволап проводить літо в Карпатах, вважає амбіції великою силою і не шкодує за спаленими картинами

ТЕХНОЛОГІЇ

Велика конкуренцiя мiж торговельними мережами дає змогу українцям, якi заощаджують сiмейний бюджет, купувати якiсну й вiдносно недорогу технiку та товари для дому.

Західні політики застерігають: Кремль робить ставку на повторення молдовського сценарію в нашій країні

15.07.2017 14:00
Західні політики застерігають: Кремль робить ставку на повторення молдовського сценарію в нашій країні
“Додонізація” - таким терміном означили наші західні партнери нову стратегію Путіна щодо України. Походить це незвичне для багатьох слово від прізвища нового цілком проросійського президента Молдови Ігоря Додона. А що означає - спробував пояснити екс-прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, пише Експрес.
 
“Під терміном “додонізація України”, - заявив він, - маємо на увазі те, що Путін хоче дочекатися, коли незадоволені, розчаровані у реформах люди проголосують на майбутніх виборах за тих, хто не просуватиме потрібних змін. Це буде поверненням політичного домінування Путіна в Україні”.
 
Як же так сталось, що молдовани, маючи проєвропейський уряд та безвізовий режим з ЄС, підтримали на президентських виборах проросійського Ігоря Додона? І наскільки ймовірно, що такий сценарій може повторитися в Україні? Про це - у розмові з політичним аналітиком Віталієм Портниковим та директором Центру дослідження міжнародних відносин Миколою Капітоненком.
 
- Чи можливий молдовський сценарій в Україні? 
 
В. Портников: - Так. У нас чимало людей нині ностальгує за СРСР. Ми бачимо це з парламентських виборів. Якби не окупація частини країни російською армією, такого населення було б іще більше. Якщо додати до цієї частки тих, хто вважає головною проблемою нашої країни боротьбу з корупцією, то, в принципі, перемога в Україні проросійського кандидата на президентських виборах чи проросійських партій на парламентських видається абсолютно реальною. При тім що в нас безвізовий режим з ЄС, Угода про асоціацію, все що завгодно. Це дуже проста комбінація.
 
Для Путіна важливо, щоб до влади в Україні прийшли такі політики, як Ігор Додон. Очільник Кремля сподівається, що вони посприяють виходу України з Угоди про асоціацію з ЄС (яку він сприймає як перший крок нашої держави до вступу), зупинять її євро-атлантичне прямування, залишать країну в такому стані, який дасть змогу Кремлю в потрібний момент окупувати і приєднати до Росії чи до Євразійського союзу. Зрештою, не має значення, як називатиметься ця держава з центром у Москві, головне, що Путін хоче бачити у її складі і Україну, і Молдову.
   
М. Капітоненко: - Справді, усе, що відбувається в Молдові, варте прискіпливої уваги. Ми маємо довгий перелік схожих або ідентичних проблем в економіці, політичному житті та сфері безпеки. І такий сценарій - розчарування у риториці на тлі зниження якості життя - вже не раз був реалізований в Україні.
 
Звичайно, перемогти в Україні відверто проросійському політикові буде неможливо, але непередбачуваному популістові - цілком. У Москві роблять ставку на загальне розбалансування української політичної системи, на нестабільність, на слабкість, корупцію та авторитаризм. Ця ставка набагато вища, ніж ставка на будь-якого конкретного кандидата.
 
- Як можна пояснити те, що Молдова обрала президентом людину, яка працювала на дискредитацію проєвропейського шляху держави?
 
В. Портников: - Молдовське суспільство завжди було розколоте на прихильників проєвропейського курсу і прихильників збереження проросійського курсу. Саме тому колись фракція Комуністичної партії, а нині фракція Соціалістичної партії є найчисленнішою фракцією у парламенті Молдови.
 
Аби привести до влади в колишніх радянських республіках своїх прихильників, Москва використовує інструмент боротьби з корупцією. Проблеми з корупцією в Молдові не менші, ніж в Україні. Європейці чинили тиск на молдовську владу, в країні було створено спеціальні антикорупційні структури, але це не завадило появі потужного антикорупційного руху (який, до речі, є і в Україні). Частиною цього антикорупційного руху, одним з лідерів якого був Ігор Додон, стала проросійська опозиція.
 
М. Капітоненко: - Перші з 1996 року прямі вибори президента Молдови стали своєрідним оцінюванням ефективності роботи проєвропейської парламентської більшості та уряду. На цих виборах громадяни дали зрозуміти, що не задоволені діями влади. Молдова змагається з Україною за сумнівну першість у рейтингу найбідніших у Європі, тоді як рівень корупції там залишається вкрай високим. Це наочний приклад того, як європейські гасла можуть розходитися з пострадянською дійсністю.
 
- Чи є в Україні сили, які можуть втілити путінський сценарій в Україні й розвернути нинішній геополітичний курс держави?
 
В. Портников: - Так, є. Як серед тих, хто відкрито працює на Москву, так і серед тих, які використовують популістські гасла для того, щоб здобувати популярність у населення. Пріоритет політиків свідчить про рівень їхніх зв'язків з Москвою. Якщо політики вище за проблему війни ставлять боротьбу з корупцією, земельні чи комунальні питання, то має закрастися підозра: на кого вони - свідомо чи несвідомо - працюють?
 
Зрештою, подивіться на останні політичні рейтинги. “Опозиційний блок” нині є третьою за популярністю політсилою - проголосувати за неї на виборах готові від 6,5 до 10% виборців. Зростання підтримки демонструє і партія “За життя!” - 9%. Приблизно такий же рейтинг мають і лідери згаданих політсил - Юрій Бойко та Вадим Рабінович. Це б мало насторожити...
 
М. Капітоненко: - Ймовірність відмови від європейського вектора зовнішньої політики сьогодні та в найближчому майбутньому низька через російську агресію проти України. У нас, на відміну від 2010 року, не залишилось іншого вибору. Нині будь-які розмови про “позаблоковість” або інші реінкарнації політики відмови від вступу до НАТО в Україні сприймають як гарантований шлях до підриву національної безпеки.
 
Але навіть за цих умов в Україні не бракує політиків та партій, які можна назвати “проросійськими”. Ця проросійськість дещо інша, ніж була до війни: вона не в тому, щоб вступати до інтеграційних утворень під егідою Москви чи “дружити навіки”, а в тому, щоб, приставши на частину вимог Кремля, “купити” мир. Немає гарантій того, що суспільний попит на таку позицію не зросте, надто за відсутності зрозумілої стратегії розв’язання конфлікту на Сході.
 
- Як запобігти можливій “додонізації” України? 
 
В. Портников: - Запобігти такому сценарієві можемо тільки з допомогою наших західних партнерів. Тому що нам треба насамперед пришвидшувати темпи нашої євроатлантичної інтеграції, здобути статус особливого союзника США, формувати сильну армію і таку політику інформаційної безпеки, яка б унеможливила прихід до влади популістів.
 
Не хочу, щоби хтось створював у наших громадян ілюзію, що можна мати успішну і щасливу країну, коли не вирішено питання відновлення її територіальної цілісності та геополітичного вибору. Так не буває.
 
М. Капітоненко: - Не думаю, що потрібні якісь особливі кроки, спрямовані на запобігання приходу до влади проросійських політичних сил. Річ в іншому: у здатності перетворитися на правову, демократичну та ефективну державу. Без такої здатності ми будемо максимально відкриті до корупції, нестабільності та криз. А отже, “рускій мір” у нас переможе і без всяких проросійських політиків.
 
Наталія ВАСЮНЕЦЬ

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

S

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter