Експрес онлайн

Пошук

ТЕХНОЛОГІЇ

Хоча молодь дедалі більше обирає Instagram, загалом йому все ще далеко до Facebook, пише
Команда американських дослідників навчила штучний інтелект розпізнавати фото, які були модифіковані в графічних редакторах.

Ватажка "ЛНР" Плотницького посадили в пітерські "Хрести", повідомляє казначей зрадника України

23.02.2018 15:35
Ігор Плотницький
 
Колишній очільник угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький, усунений зі своєї посади в результаті перевороту в листопаді 2017 року, заарештований в Росії й утримується в петербурзькому СІЗО «Хрести» (після переїзду з центру Петербурга до Колпіна – «Хрести-2»).
 
Про це, як інформує Радіо Свобода, розповів в інтерв’ю Youtube-каналу проросійських сепаратистів PolitWera колишній соратник першого голови терористичної організації «ЛНР» Валерія Болотова – Владлен Заруба.
 
Чутки про арешт Ігоря Плотницького в Росії поширювались і раніше (як і чутки про його безбідне життя на Рубльовці або у Воронежі), але заява Владлена Заруби – перша, зроблена не анонімним джерелом, а реальною людиною, особу якої можна підтвердити. На доказ правдивості своїх слів Заруба наводить арешт у Росії українського підприємця вірменського походження Олега Мкртчяна, власника кількох промислових підприємств на непідконтрольній Україні території Донбасу. Цей арешт, за словами Заруби, став наслідком свідчень, які почав давати Ігор Плотницький у російській в’язниці.
 
Розшифровка фрагмента інтерв’ю Владлена Заруби Youtube-каналу PolitWera, з 7-ї хвилини 30-ї секунди:
 
– Він не живе на Рубльовці, він живе у «Хрестах» зараз. І дає дуже хороші свідчення. Проскочила новина, може, хтось не помітив, я так розумію, після свідчень Плотницького під арешт взяли у Росії його куратора-поплічника, скажімо так. Не пам’ятаю прізвище, вірменин чи азербайджанець. Один з власників Алчевського меткомбінату.
 
– І вони разом сидять?
 
– Не знаю, разом чи ні, але взяли точно. Там розкрадання більш ніж на мільярд доларів. З Росії, який виділила Росія. Мільярд «загубився».
 
 
​– Це не перше повідомлення про арешт Плотницького після луганського «путчу» в листопаді 2017 року. З яких джерел ми сьогодні знаємо про це?
 
– Повідомлення про долю Плотницького після листопадового перевороту в Луганську були досить суперечливі. На самому початку російські спецслужби намагалися подати справу так, що Плотницький нібито покинув Луганськ абсолютно добровільно. Вкидали відео, зняте нібито в день його від’їзду, де він йде по аеропорту Шереметьєво, але насправді ніяких доказів, що це відео було зняте саме того дня, не було. Навіть Захар Прілєпін написав пост про те, як він «абсолютно випадково» зіткнувся з Плотницьким в аеропорту Шереметьєво.
 
Загалом, ФСБ Росії намагалася заспокоїти громадську думку: мовляв, зміна влади відбулася якщо не добровільно (у що дуже складно повірити), то хоча б без зайвої крові. Але потім з різних джерел, як правило анонімних, з’являлася різна інформація про те, що Плотницький насправді заарештований. Писали про те, що він перебуває в Москві, одне з недавніх повідомлень було про те, що Плотницький узагалі не покидав Луганськ і насправді перебуває у в’язниці в Луганську. І ось вперше жива людина, учасник усіх цих подій, бойовик «першої хвилі», член угруповання «Армія південного сходу» Владлен Заруба заявив про те, що Плотницький заарештований і, на його думку, перебуває у «Хрестах», у Петербурзі.
 
– Хто такий Владлен Заруба?
 
– Це луганчанин, до початку всіх подій – підприємець в абсолютно різних сферах, який дуже швидко долучився до Болотова (перший «голова ЛНР» Валерій Болотов – ред.). Відразу після захоплення Луганська угрупованням «Армія південного сходу», з якої потім вийшла перша генерація керівництва «ЛНР», Заруба за Болотова був чимось на зразок казначея. Він займався фінансами, постійно намагався крутити гроші, які надходили з різних джерел, зокрема, і з Росії, на підтримку цього угруповання, десь навіть заробляти на цьому. Закінчилося це тим, що Заруба самими сепаратистами був посаджений «на підвал», і коли ще Болотов був при владі, Заруба вже сидів. Є знаменита фотографія, коли Болотов разом з іншими бойовиками в камуфляжі позує в нещодавно захопленому кабінеті голови Луганської області. Ці люди вважаються «першим урядом» угруповання «ЛНР». Так ось, з цього «першого уряду ЛНР» зараз живими залишилися лише кілька людей, і один з них – це Владлен Заруба, якому просто пощастило, що його посадили раніше за інших, в результаті чого він не був убитий в розборках бойовиків між собою і не загинув під час бойових дій зі Збройними силами України.
 
«Перший уряд ЛНР», кабінет голови Луганської облдержадміністрації, 2014 рік. Валерій Болотов – по центру, Владлен Заруба – 4–й праворуч
Перший «уряд ЛНР», кабінет голови Луганської облдержадміністрації, 2014 рік. Валерій Болотов – по центру, Владлен Заруба – 4–й із правого боку
 
Тривалий час про його долю нічого не було відомо, три-чотири роки він взагалі ніде не з’являвся, поки, власне, не дав це скандальне інтерв’ю. Його свідчення дуже цінні для всіх, хто намагається відновити не тільки канву подій у зв’язку з нещодавнім переворотом в Луганську і долею Плотницького, а й взагалі з усіма подіями на сході України, починаючи з 2014 року.
 
– Як непряме свідчення арешту Плотницького Заруба називає арешт в Росії підприємця вірменського походження Олега Мкртчяна. Чим відомий Мкртчян в Луганській області і як він може бути пов’язаний з колишнім «головою ЛНР»?
 
– У його інтерв’ю це найважливіша деталь. Річ у тім, що Олег Мкртчян був одним зі співвласників дуже важливої корпорації під назвою «Індустріальний союз Донбасу». Другим її співвласником був відомий український політик Сергій Тарута, який зараз є народним депутатом України, у нього є своя партія «Основа», він намагається відігравати активну роль у політиці. У 2014 році, у розпал конфлікту, Тарута був призначений головою військово-цивільної адміністрації Донецької області. При цьому у корпорації ІСД на окупованій території весь цей час залишалася дуже важлива частина активів, і найпотужніший з них – це Алчевський металургійний комбінат, який розташований на окупованій частині Луганської області. Ще в довоєнний час це підприємство давало, напевно, максимальну кількість надходжень до бюджету області. Звісно, зараз, коли у бойовиків не так багато джерел доходів, Алчевський меткомбінат, його функціонування є дуже важливою темою. Незважаючи на те, що корпорація ІСД вже досить давно була поглинена російським «Євразом», Мкртчян і Тарута, так чи інакше, завжди вирішували якісь питання щодо цього підприємства, щодо можливого постачання сировини і обладнання туди. Наприклад, всі колишні топ-менеджери, ще старих часів, були виведені з Алчевського меткомбінату тільки влітку 2017 року. Це говорить про те, що його власники, Мкртчян і Тарута, не втрачали надії, що вони врешті-решт зможуть як мінімум отримати контроль над цим підприємством.
 
Алчевський металургійний комбінат в Луганській області
Алчевський металургійний комбінат в Луганській області
 
Заява Заруби ще раз підтверджує, що Росія з бюджету фінансувала сепаратистські утворення
Що, власне, Заруба сказав у цьому інтерв’ю? Він сказав про те, що арешт Мкртчяна пов’язаний зі свідченнями Плотницького. Ми знаємо з досить скупих джерел, що арешт Мкртчяна був пов’язаний із розтратою бюджетних грошей. Фактично заява Заруби ще раз підтверджує, що Росія з бюджету фінансувала сепаратистські утворення, і до цього, можливо, – і це дійсно дуже важливо – були залучені представники українських або колишніх українських фінансово-промислових груп. Це найсерйозніша частина заяви, на мій погляд.
 
 
​– Чи є якесь підґрунтя під заявами Заруби про те, що дружина Плотницького могла бути причетна до розкрадання і продажу гуманітарної допомоги, яка надходила до Луганська, і це теж могло стати однією з причин арешту Плотницького в Росії?
 
– Це було основною скандальною темою в Луганську ще з 2015 року, коли економіка міста лежала в руїнах і від гуманітарки залежало дуже багато. Люди зіткнулися з перебоями в її поставках, незважаючи на те, що склади були нею забиті. Можливо, у бойовиків було погано з логістикою, але відразу разом з цим в Луганську почала відкриватися мережа міні-маркетів «Народний» у колишніх приміщеннях українських міні-маркетів «АТБ», і контроль над цією мережею отримала дружина Плотницького. Було дуже багато свідчень із боку людей, які підтримують бойовиків, про те, що в цих міні-маркетах і реалізовувалася, власне, та гуманітарна допомога, яка повинна була доходити до людей безкоштовно. Те, що цими магазинами керувала дружина Плотницького і прибуток частково осідав в його кишенях, ні для кого не секрет. Ця частина звинувачень Заруби на адресу Плотницького – це досить відома в Луганську історія.
 
Всі супротивники Плотницького, починаючи від покійного стахановського «отамана» Павла Дрьомова, завжди публічно його в цьому звинувачували. Тут Заруба не відкрив Америку, він просто повторює ті звинувачення, які висувалися Плотницькому і до того. Але от питання: чи може, наприклад, Слідчий комітет Росії почати розслідувати злочини Плотницького, який, так чи інакше, все ще є громадянином України? Насправді українське правосуддя має звертатися, на мій погляд, в Російську Федерацію за роз’ясненнями, чи дійсно у них утримується громадянин України, які звинувачення йому висувають і чи не хочуть представники російських слідчих органів видати Плотницького українській стороні.
 
– А раніше Україна не зверталася до Росії з таким проханням? Адже проти Плотницького українською владою порушено кілька кримінальних справ.
 
– Наскільки я знаю, не зверталася. Хоча це дуже важливе питання, і я б дуже хотів поставити його представникам української Генеральної прокуратури. Це дійсно важливе питання, і мені здається, особливо зараз, після свідчень живої, конкретної людини, пов’язаної з початком конфлікту на сході України, яка прямо заявила про це, що у української сторони з’явився ще один привід вимагати цього.
 
Нова будівля СІЗО «Хрести» в Колпіні під Санкт-Петербургом
Нова будівля СІЗО «Хрести» в Колпіні під Санкт-Петербургом
 
​– Нагадайте, в чому звинувачує Плотницького українська влада?
 
– Є дві основні кримінальні справи. Перша – проти Плотницького, як і проти багатьох інших лідерів бойовиків. Щодо них заведені кримінальні справи через спробу повалення державного ладу, підтримку і створення терористичних організацій, там ціла низка статей, які українська Феміда автоматично навішує на всіх лідерів бойовиків. Але Плотницький є фігурантом й іншої, дуже гучної і важливої для України справи – це справа про збитий літак Іл-76. У червні 2014 року на підльоті до Луганського аеропорту бойовики збили літак, загинуло 49 осіб, включно з членами екіпажу. На той момент луганським гарнізоном (бойовиків) командував Ігор Плотницький, який був командиром батальйону «Зоря».
 
– Що змінилося в «ЛНР» після зміни влади в листопаді 2017 року?
 
– Є кілька важливих моментів. Перший: Плотницький, на відміну від Пасічника, колишнього очільника «МДБ», який прийшов йому на зміну, був людиною досить публічною і позиціонував себе в ролі «господарника». Пасічник, ставши виконувачем обов’язків «голови ЛНР», насамперед повністю закрився від преси, і практично всі його появи на публіці – це ретельно зрежисовані «паркетні» заходи. По-друге, під безпосереднім контролем Пасічника «парламент ЛНР» ухвалив цілу низку «законів», які дозволяють луганським «спецслужбам» затримувати будь-яку людину більш ніж на 30 днів без сповіщення його родичів і без висунення звинувачень. У мене є досить велика кількість свідчень про те, що люди просто починають зникати, їх тримають невідомо де, а потім з’ясовується, що вони були в «МДБ», де їх просто тримали і допитували, не пояснюючи причин.
 
«Закон «ЛНР» про протидію екстремістській діяльності»
«Закон «ЛНР» про протидію екстремістській діяльності»
 
І третій важливий момент, про який, до речі, дуже добре сказав Заруба: незважаючи на те що Пасічник і Корнет (Ігор Корнет, «голова МВС ЛНР» і один з активних учасників перевороту, в результаті якого був усунений від «влади» Ігор Плотницький – ред.) позиціонувалися як супротивники Плотницького, насправді система «влади» за них абсолютно змінилася, і при «владі» в більшості випадків залишилися фактично ставленики Плотницького. Якщо навіть Пасічник і прибрав якихось найбільш одіозних з них, то, наприклад, на пост голови «парламенту ЛНР» ним був обраний представник колишніх молодіжних організацій Партії регіонів, тобто кузня кадрів фактично залишилася тією ж, із якої дуже активно черпав Плотницький. Це говорить про те, що Пасічник і Корнет, як силові «міністри» при Плотницькому, брали участь абсолютно в усіх його махінаціях, починаючи від кримінальних схем і закінчуючи резонансними вбивствами бойовиків, такими, як вбивство Мозгового (Олексій Мозговий, один з ватажків «ЛНР» – ред.), у чому побічно Заруба теж звинувачує Плотницького, Пасічника і Корнета. При цьому в декларованих цілях, проти яких ці путчисти нібито і повстали у листопаді 2017 року, нічого не змінилося, по суті, вони просто мімікрують під якісь романтичні уявлення про бойовиків першої хвилі. Насправді Пасічник проводить фактично ту ж політику. Єдине – помітно, що він людина зі спецслужб, і він намагається постійно закручувати гайки і додатково залякувати населення, влаштовувати терор проти прихильників України, які все ще залишилися на цій території. Ось це, власне, головна відмінність: стало суворіше.
 
Леонід Пасічник
Леонід Пасічник
 
– Як відреагували на повідомлення Заруби про арешт Плотницького на території, захопленій угрупованням «ЛНР», і на підконтрольній українській владі території країни?
 
Плотницький зник, його вже кілька місяців ніхто ніде не бачив
– У «ЛНР» люди дуже часто намагаються закриватися від таких новин. Вони не вірять нікому, вони починають говорити: «А де ж цей Заруба був весь цей час? А чому він такий сміливий? Чому він заявляє про це? Де підтвердження?» В принципі, на окупованій території людей, особливо в соцмережах, привчили висловлюватися максимально обережно, тому що це може спричинити як мінімум арешт, допит і різні переслідування. Але в принципі можна відзначити, що ніхто не виступив зі спростуванням цих заяв – що ні, мовляв, у Плотницького все нормально, ми його десь там бачили. Такого, звісно, немає. Хоча до цього теж обговорювалася інформація про те, що Плотницький спокійнісінько живе у Воронезькій області, де нібито зараз перебуває його син. Факт залишається фактом: Плотницький зник, його вже кілька місяців ніхто ніде не бачив. І мені здається, що саме через це підозра про те, що він під арештом, – невідомо, правда, де: на території окупованої частини Луганської області чи в Росії, – є найбільш імовірною.
 
– А що кажуть на українському боці?
 
– Те ж саме. Зараз ця новина просто починає ставати широко відомою. Люди намагаються зрозуміти, що, власне, відбувається, тому що таких заяв було дуже багато. Більшості людей, які взагалі не стежили за цією ситуацією, прізвище «Заруба» абсолютно ні про що не говорить. Фактично ніякої реакції немає саме тому, що дуже велика кількість дезінформації навколо цієї теми йшла з часу зникнення Плотницького.
 
Плотницький зник, він жодного разу не з’являвся ні в Мінську, ні в Луганську
Це просто ще одна новина, її, звісно, необхідно перевіряти ще раз. З іншого боку, люди пишуть про те, що бойовики продовжують вбивати один одного, пожирати одне одного, не самі, так з участю Росії. Люди пишуть: дивіться, всім було зрозуміло, що керівництво бойовиків тільки цинічно займається наживою, і це – ще одне підтвердження. На мій погляд, зараз найголовніше – це реакція офіційних органів. Було б дуже важливо, дійсно, встановити місце перебування Плотницького. Відразу після путчу в Луганську навіть сам Пасічник заявляв, що Плотницького остаточно відстороняти від політики ніхто не буде, тому що він є підписантом Мінських угод, але відтоді, як ми бачимо, Плотницький зник, він жодного разу не з’являвся ні в Мінську, ні в Луганську. Мені складно зрозуміти, як ці декларації, які після перевороту в листопаді 2017 року мали заспокоїти людей щодо долі Плотницького, поєднуються з його зникненням і чутками про його арешт в голові у тих, хто намагається довести: те, що відбувається зараз в Луганську і Донецьку, – це «становлення молодих держав» (так бойовики «ЛНР» і «ДНР» називають свої угруповання – ред.).
 
P.S. Підтвердити або спростувати факт утримання Плотницького в «Хрестах-1» в адміністрації СІЗО або в прес-службі Федеральної служби виконання покарань Росії Радіо Свобода не вдалося.
 
 

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

A

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter

Реклама


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter