ЦІКАВО

Прокинувшись уранцi, ви бачите у дзеркалi своє вiдображення з мiшками пiд очима, і настрiй псується на весь день? Можна, звичайно, заховати всi дзеркала якнайдалi, але це не вихiд.
Підбірка трендового весняного взуття від найкращих дизайнерів.
Комаровський сказав, чим загрожує така звичка.
Навесні ми легко підхоплюємо інфекції. Іноді досить тiльки вийти на холодне повiтря, вiдразу починає болiти горло, боляче ковтати... Що робити у таких випадках?
Головний інгредієнт печива - вівсянка стимулює роботу кишечника, прискорює процеси травлення, допомагає очистити організм від шлаків.

ТЕХНОЛОГІЇ

Бiльшiсть чохлiв для планшетiв виконує тiльки одну функцiю — захисну.
Стандартнi накладки, конверти, портмоне i книжки оберiгають гаджети вiд падiння та забруднення, але не розширюють їх можливостей.
На територiї мiста Тяньцзiнь (КНР) у 2017 роцi буде вiдкрито спецiалiзований науковий центр iз клонування тварин -- найбiльший у свiтi.

Зробити так, щоб було як удома

06.05.2016 15:30
Фінський підприємець розповів про нюанси готельного бізнесу в Україні.

Подорожі — це те, без чого не може обійтися людина в сучасному світі: чи то поїздки для відпочинку, чи для роботи. Але навіть найкращі враження від найпрекрасніших місць у світі можуть бути зіпсуті в готелі, у якому зупинився на один чи кілька днів. І навпаки — якщо ти почуваєшся, немов удома, то подорож залишить по собі лише приємні спогади. Але чи задумуємося ми коли-небудь про складові цієї “домашності”?

Як працює готельний бізнес? У скільки обходиться? Про це розпитали Віктора Харт­валла, одного з інвесторів готелю “Леополіс”, члена ради директорів кількох компаній родини Хартвалл, яка успішно провадить бізнес у багатьох країнах, починаючи з 1836 року. Сім’я інвестувала кошти в такі бренди, як Carlsberg, BBH, Stockmann, “Славутич”, “Львівська пивоварня”, “Інкерман”.
Готель “Леополіс” — один із найвідоміших готелів України, саме його обрала для проживання під час “Євро-2012” команда УЕФА.
 
Є однодумці — будуть інвестиції

— Чому ваша родина зацікавилася Україною?
— Наш бізнес розпочався з Одеси. Ще в 1829 році туди приїхав мій прапрапрадід, професор університету, хімік, на запрошення графа Воронцова для організації заводу мінеральних вод. Наcтупного року він повернувся до Гельсінкі, де разом зі своїм товаришем — професором фон Бонсдорффом відкрив завод із виробництва мінеральної води, який з часом перетворився на концерн з випуску напоїв. І от вже 184 роки наша дружна родина провадить бізнес.
Усі ми — брати, сестри, батьки, діти — працюємо разом і за багатьма напрямами. У нас існує спеціальний інвестиційний фонд, який дозволяє нам вкладати кошти в різні проекти, в тому числі ризиковані, в країнах, де ситуація не є стабільною. Один із таких — наш готель в Україні.

— Як виникла ідея відкрити його?
— У нашому випадку все почалося із закоханості у Львів. Оскільки наша родина вклала кошти у Львівську пивоварню, то по роботі я і мої колеги часто приїжджали до цього міста й полюбили його. Ми жили в різних готелях, а якось побачили в центрі міста занедбаний будинок, і в нашого українського партнера Тараса Добрянського виникла ідея зробити з нього готель. Ми загорілися нею та вирішили спробувати.

— Зрозуміло, що найпрестижніші готелі знаходяться в центрі великих міст. А це означає, що охочим розпочати цей бізнес доведеться придбати, орендувати чи збудувати будинок. Скільки було вкладено коштів, аби у Львові з’явився “Леополіс”?
— Разом із українськими та естонськими партнерами ми вклали приблизно 120 мільйонів гривень (коли курс становив 5 гривень за долар). Частина коштів була з власних кишень, а частину позичили в банках. До речі, кредити ще не повністю віддали. Сподіваюся, що остаточно розрахуємося за ними вже за три — чотири роки, якщо ситуація в країні не зміниться на гірше.

— На що саме пішли кошти?
— Ці кошти було вкладено в реконструкцію старого будинку в центрі міста. Будівля в аварійному стані. Тут бігали щурі, а величезні підвали були доверху забиті нечистотами. Треба було фіксувати зовнішні стіни, а всередині геть усе переробляти. Працювати було дуже складно, бо, з одного боку, місто виставляло досить жорсткі вимоги щодо збереження історичного середовища будинку, з іншого — були європейські вимоги до готелю. Але нам вдалося зробити це. Ми почали вкладати гроші у відновлення будинку в 2005 році, а в 2007-му відкрили готель на 43 номери.
Однак поруч стояли будівлі, які валилися на очах. По суті, весь цей квартал у центрі міста був у жахливому стані. Представники МНС щомісяця приходили й перевіряли їх стан, підтверджуючи, що будівлі руйнуються і їх треба негайно рятувати. У цей час Львів отримав право на проведення Чемпіонату з футболу “Євро-2012”. Місту потрібно було привести до ладу старі будинки.
До наших українських партнерів звернулися представники міської ради й запитали, чи не хотіли би ми зайнятися реконструкцією будівель, які знаходяться поруч із готелем. І тоді ми подумали про розширення “Леополісу”. Звісно, були зацікавлені запустити другу чергу готелю до відкриття “Євро-2012”, однак не встигали. Щоб почати реконструкцію, спочатку треба було викупити приміщення, оформити всі документи, а часу бракувало. І тоді ми домовились з міськрадою, що готові взятися за роботу вже, але за умови, що нам зарахують кошти, які ми вкладемо в реконструкцію. Сторони виконали свої обіцянки. Ми відреставрували аварійні будинки, а сесія міськради попереднього скликання погодила рішення про зарахування цих витрат, і депутати нового скликання зафіксували суму.

— Вважаєте цей проект успішним?
— Так. Ми збудували хороший готель, який користується популярністю в гостей Львова, дав роботу 80-м працівникам, а саме місто отримало стабільного платника податків (на сьогоднішній день ми вже сплатили приблизно 22 мільйони гривень податків, не враховуючи ПДВ).
Зізнаюся, що дуже багато інших партнерів на заході не вірили, що проект буде реалізовано й що він буде вдалим, бо не було довіри до України — бізнесу, влади. І коли наш готель відкрився, то західні бізнесмени були здивовані. По-перше, тим, що це сталося. По-друге, якістю готелю. Чомусь у багатьох створюється враження, що люди, які провадять бізнес у вашій країні, не зовсім порядні. Хоча насправді більшість представників бізнесу — нормальні й чесні особи. А негідники-бізнесмени є і у Фінляндії, і в США —будь-де. Не можна всіх прирівнювати до них. Треба поважати підприємців, які чесно роблять свою справу, створюють робочі місця, платять податки. Тих, хто змінює країну на краще.

— Наскільки вигідно займатися готельним бізнесом в Україні?
— Якщо він ведеться цілком офіційно, то не є збитковим, але й не дає багато прибутків, які б дозволили окупити вкладені в запуск бізнесу кошти хоча би за 7 — 8 років. Наприклад, у нас остання черга готелю запущена в 2010 році, а ми все ще сплачуємо взяті кредити.
 
Коли затишок — робота

— Що основне в готельному бізнесі?
— Основне — щоб людина, яка опиняється в готелі, почувалася комфортно, адже це місце, яке стає на день або кілька днів домом. І для того, щоб створити це відчуття, має бути надійна команда, дуже високий сервіс і належні предмети (зручне ліжко, якісний телевізор, хороший душ, приємні рушники, халати, смачний сніданок тощо). Однак якщо не буде теплої атмосфери, уважного ставлення до клієнтів, то не допоможуть ані гарні й дорогі меблі, ані смачна їжа.

— Скільки грошей треба вкласти, щоб зробити один номер?
— Існують світові стандарти інвестування в готель. Так, якщо йдеться про п’ятизірковий, то в номер треба вкласти не менше як 120 — 150 тисяч доларів, якщо це дво- чи тризірковий — від 30 до 70 тисяч доларів.

— Від чого залежить вартість номера?
— Вартість перебування в номері залежить від ринку. У готелі такої якості, але, скажімо, в Італії чи в центральній Європі, номер коштує щонайменше 300 доларів. У “Леополісі” середня ціна становить приблизно 100 доларів. Ми позиціонуємо себе як бізнес-готель. Ставили за мету зробити дуже домашній і водночас дуже якісний європейський продукт. Якість послуг, персонал, кухня, обладнання, технології, скажімо, кондиціонер, вода, кисень — забезпечити все це в дуже старій будівлі непросто, однак наші українські партнери змогли. Зараз за всіма вимогами готель відповідає п’ятизірковому, за винятком басейна, бо просто фізично немає де його розмістити.

— Окрім здачі номерів, на чому ще може додатково заробляти готель?
— У ньому є ресторан, кафе, спа, конференц-зали, якими можуть користуватися не лише клієнти готелю.

— У кого з персоналу готелю, на вашу думку, найбільш відповідальна й важка робота?
— Проблема полягає власне в тому, що для досягнення результату потрібна якісна колективна праця. Якщо клієнт смачно поїв, йому зробили хороший масаж, але при цьому йому нахамила прибиральниця, то все — враження будуть негативними. Тому всі працівники повинні добросовісно виконувати свою роботу, бути чесними, бо в готелі живуть небідні люди, які виходять із номера й залишають у ньому гроші, дорогі речі.
Робота персоналу в готелі важка. Візьміть хоча б покоївок. За день кожна мусить прибрати 12 номерів. Це непросто, бо, по суті, треба зробити 12 генеральних прибирань.

— Скільки людей працює в готелі?
— У нас 80 робочих місць, плюс суміжні компанії — пральні, постачальники, сервісні служби — котельня, басейн, джакузі, ліфтове господарство тощо. Усім заправляє керівник господарського відділу. Це рутинна важка щоденна робота, якої не бачать відвідувачі. Наприклад, є двоє працівників, які постійно займаються дрібним ремонтом, адже в нас постійно хтось щось ламає, щось саме виходить з ладу. Особливі вимоги до працівників рецепції. Звісно, одна з головних — знання іноземної мови на високому рівні. Маємо працівників, які спілкуються англійською, німецькою, французькою, італійською та польською.

— Часто доводиться звільняти одних працівників і шукати інших?
— У готелі незначна ротація, бо тут доволі непогана зарплата за тутешніми мірками (в середньому 5 тисяч гривень), безкоштовне повноцінне харчування для персоналу. Крім того, готельний бізнес передбачає чайові — в основному до 10%.

— Які вимоги до постачальників?
— Насамперед, це якість продукту й адекватна ціна.

— Коли в готелях зазвичай більше та менше клієнтів?
— Оскільки в нас бізнес-готель, то на його прибутки впливає ділова активність у країні та місті. Найменше клієнтів — у лютому та серпні, а найбільше — восени (у вересні — листопаді).
У минулі роки в Україну приїжджало багато іноземців, тепер — менше. В основному живуть ті, які мають тут бізнес. Так, якщо раніше в готелі жило приблизно 30% українців, а 70% іноземців, то тепер до 60% українців і 40% іноземців. Але слід зазначити, що зараз поступово іноземців стає щораз більше.
 
Ставка — на чесних й активних

— Чи правильно, на вашу думку, в Україні розвивається готельний бізнес?
— Бачу, що він пішов шляхом аукціонів. У короткостроковому терміні це, напевно, правильно, але в подальшому слід змінити тактику. Скажімо, у Львові є багато старих будинків, які потребують дуже багато коштів для того, щоб вони набули гарного вигляду. І якщо хтось хоче придбати ці будівлі, щоб потім продавати чи здавати в оренду житло, то справді найкраще робити аукціони. Але якщо будинок віддається під бізнес, то треба зважати, під який саме, якою має бути реконструкція, скільки в результаті буде створено робочих місць, сплачено податків. Скажімо, в Прибалтиці старі будинки продають за один долар. Але охочих купити їх — небагато, бо вони потребують дуже значних інвестицій.

— Чим різниться ведення бізнесу в Україні та в Європі?
— Провадити бізнес в Україні нелегко, тому що тут немає чітких правил гри, судової системи, яка була б об’єктивною та чесною. Крім того, до мене доходить інформація про дуже складні стосунки українських підприємців із контролюючими органами. Ко­ли українські партнери розповідають мені деякі нюанси, наприклад, про вимагання хабарів, то мені навіть важко повірити, що таке можливе. Влада повинна створити умови, за яких буде розвиватися не бізнес “своїх” людей, а чесний та відкритий бізнес активних громадян. Українці мають зрозуміти, що країну врятують не президент, уряд чи депутати, а люди, які готові вже змінювати життя держави на краще.

ЕЙЧ ТІ ПРОПЕРТІ ВЕСТ, фото breakwest.com.ua

Витрати на розміщення матеріалів у рубриці “Прес-релізи” покриваються видавцем документа.

Цікаво? Поділіться з друзями в соціальних мережах:

R

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter


Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише з активним гіперпосиланням на http://www.expres.ua

© ТзОВ "Редакційні системи"

Система Orphus

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter